Консультанти онлайн:
ПН - ПТ: з 9:00 до 18:00
Замовити дзвінок
Категорії

Охорона праці в соціально-культурній сфері: осягнути неосяжне

Поліпшити ситуацію з травматизмом на підприємствах соціально-культурної сфери лише зусиллями служби нагляду неможливо. Треба організувати масштабну державну пропаганду щодо створення здорових і безпечних умов праці серед величезного числа громадян, зайнятих у цій сфері.

Підприємства соціально-культурної сфери (СКС) за підсумками минулого року зайняли друге місце по кількості травмованих на виробництві. І пов'язано це не з тим, що умови праці громадян, ком в даному секторі економіки, небезпечні і складні. Просто установ і підприємств СКС в рази більше, ніж суб'єктів господарювання інших, більш небезпечних сфер діяльності — їх майже 640 тисяч. Іншими словами, 1450 випадків травмування працівників відбулися, образно кажучи, у величезному трудовому колективі, де зайнято понад 5,5 млн. чоловік.

Кількість потерпілих у соціально-культурній сфері в першому півріччі 2012 р. трохи знизилася — на 4 % (704 проти 734 в 2011 р.). А кількість смертельно травмованих зменшилась на 17 % (34 проти 41).

Як і в 2011 р., більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося в результаті дорожньо-транспортних пригод — 15 осіб (у 2011 році — 14). В результаті падіння з висоти отримали смертельні травми 2 особи (було 7), а від дії токсичних речовин — 3 людини (було 3), в результаті вибуху — 3 людини.

Серед причин травмування, як і в попередні роки, переважає невиконання вимог безпеки під час проведення робіт. Нерідко в їх приміщеннях просто відсутні відповідні інструкції та знаки безпеки, так що персонал навіть не знає, що слід зробити в тому чи іншому випадку.

Держгірпромнагляд знає шляхи покращення умов праці в СКС, але досягти цієї мети самотужки нереально.

Адже потрібно:

  • по-перше, збільшити бюджетне фінансування заходів з охорони праці в організаціях і установах соціально-культурної сфери;
  • по-друге, через засоби масової інформації більш широко інформувати населення про виробничих ризиків на підприємствах соціально-культурної сфери;
  • по-третє, посилити нагляд за використанням небезпечних речовин і устаткування підвищеної небезпеки.

І, нарешті, необхідно підвищити статус, права і можливості служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Саме вони повинні стати ключовими фігурами у важливій справі пропаганди безпеки праці серед населення в найбільш відвідуваних громадянами України в установах, організаціях і підприємствах соціально - культурної сфери.

Давайте розберемося

Наука, освіта, медицина, торгівля і культура — ось далеко не повний перелік усього того, що входить в сферу СКС, яку повинні контролювати інспектори Держгірпромнагляду. І розбиратися їм потрібно в дуже багатьох питаннях.

Як показує статистика, нещасні випадки найчастіше трапляються на підприємствах торгівлі. Так, наприклад, підприємства мережевої торгівлі мають значну кількість автотранспорту: від багатотонних автопоїздів до численного парку легкових автомобілів. Сьогодні мало не обов'язкова умова, щоб менеджер підприємства мав водійські права і добре керував автомобілем: власники супермаркетів просто економлять на професійних водіїв.

Але хороший менеджер — це не завжди хороший водій. Одна справа — суботня поїздка на дачу (або на природу), а зовсім інша — в умовах стресових ситуацій по кілька разів на день сідати за кермо, щоб вирішити виробничі питання. Звідси — значна кількість дорожньо-транспортних пригод, високий рівень смертельного травматизму.

Величезна проблема великих мережевих магазинів — падіння та наїзди. Величезна кількість стелажів, зберігання товарів прямо у торговому залі... Отже, пересування підйомних механізмів призводить до того, що продавці падають зі стелажів, товар падає на покупців, а кари віддавлюють ноги зазівався.

Ще одна причина високого рівня травматизму в торгівлі — низький рівень підготовки персоналу і велика плинність кадрів. Сьогодні прийнято думати, що в магазині чи супермаркеті може працювати хто завгодно. Через два -три дні новачок стає касиром, сторожем, вантажником. Але це не означає, що він підготовлений до роботи у складних психологічних умовах. Звідси — неуважність уваги і, як наслідок, виробнича травма. Так що навіть пересічному покупцеві потрібно бути дуже уважним, особливо у великих магазинах, щоб не затьмарити собі радість від покупки.

А тепер - про медицину. Ще недавно ми говорили про те, що люди в білих халатах — це наші рятівники. Але зараз, перебуваючи в лікувальних установах, з побоюванням озираємося: все навколо безпечно, все нормально працює?

Ось, наприклад, недавній випадок в одній з лікарень Києва, де внаслідок падіння ліфта виникла пожежа. Загинула жінка. У багатьох в пам'яті — вибух балонів з киснем в одній з лікарень Луганська у 2010 р., який забрав життя 16 людей. Небезпека підстерігає не тільки хворих, але і самих лікарів. У більшості лікарень відсутня охорона: заходь хто хоче і бери що хочеш. Який опір можуть чинити хулігану або наркоману санітарка, медсестра? У розмові з автором цих рядків швидкої допомоги, лікарі говорили, що кожен виїзд до хворого для них — стресова ситуація: до кого їдеш, що тебе чекає? П'яний хуліган або обколотый наркоман, сприймає швидку допомогу як доставку дози на будинок і готовий, щоб її отримати, на все?

А ось для установ сфери освіти основна проблема — це серцево-судинні захворювання професорсько-викладацького складу. Робота з підростаючим поколінням — далеко не мед. Але навіть фахівці у віці бояться піти на пенсію і залишитися на мінімальному вмісті, тому намагаються працювати, як кажуть, до останнього.

І мова — не тільки про літніх людей. Скільки випадків було в Україні, коли на уроках фізкультури від серцево-судинних захворювань вмирали діти! Сам був свідком, коли під час здачі нормативу на 100-метровій дистанції впав студент, і в результаті нападу у нього зупинилося серце. Добре, що поруч були лікарі та надали першу медичну допомогу...

Окрема розмова — про установах культури. Як правило, тільки після смерті улюблених артистів ми дізнаємося про травми, які вони отримували під час зйомок, вистав, репетицій. Падаючі декорації, вибухають софіти і багато чого іншого- ось причини травматизму в театрах і на кіностудіях. Та що говорити: будь-яка балетна трупа може розповісти про своєму наборі виробничих травм — забиття, вивихи, тріщини, переломи.

Я розповів лише про тих нещасних випадках в СКС, які лежать на поверхні і, можна сказати, у всіх на слуху. А адже в цю сферу входять ще підприємства, що забезпечують відпочинок, розваги та спортивні послуги, інформаційна та фінансово-кредитна сфери, громадське харчування, органи державної виконавчої влади, поліграфічна промисловість та багато іншого. Так що і для держнагляду, і для його соціальних партнерів роботи— непочатий край.

Служба пропонує

Робота, проведена Держгірпромнаглядом у першому півріччі поточного року, сприяла зменшенню рівня смертельного виробничого травматизму на підприємствах соціально-культурної сфери. Разом з тим ризик загибелі чи важкого травмування в СКС України залишається в кілька разів вище, ніж у розвинених країнах світу. Причина в тому, що значна частина малих і середніх підприємств віднесено до суб'єктів господарювання з незначним та середнім ступенями ризику, де традиційний для інших «небезпечних» галузей тотальний контроль з боку служби практично неможливий. Така ситуація вимагає нових підходів, а саме — переходу від практики тотальних перевірок до цільових перевірок суб'єктів господарювання, де ризики травмування щодо вище.

Підвищення ефективності роботи з нагляду та профілактики в соціально-культурній сфері потребує вирішення низки організаційних завдань. Насамперед це перегляд і приведення у відповідність з сучасними умовами величезної кількості нормативно-правових актів з охорони праці, більшість з яких було затверджено 10-20 років тому. Необхідно також розробити класифікатор виробничих ризиків для СКС і впроваджувати на цих підприємствах систему управління виробничими ризиками. Щоб вони могли самостійно визначати ризики, розробляти заходи для їх мінімізації та усунення, проводити постійний моніторинг виконання таких заходів.

Джерело: журнал "Охорона праці" №8 2012.

( 4 )
Коментарі
Поки немає відгуків
Залишити відгук
Ім'я*
Email
Введіть коментар*